Україно-Персидські Війни

Україно-Персидські Війни

До Дня Незалежності, Перецитовуючи та доповнюючи Корчинського.

Персидська імперія мала в десятки разів вище ВВП аніж убога Греція, котра не мала восталь бронзи та, дуже часто, їжі. М’ясо – це тільки на великі свята.

Персидська імперія була уніфікованим політичним організмом, з чіткою ієрархією влади та вражаючим за своїми об’ємами адмінресурсом (згадаймо, як Ксеркс побудував міст через Гелеспонт). Греція була хаотичним набором умовних Боярок та Василькових, жителі яких остервеніло насаджували один одного на списи фаланг у арміях по двісті чоловік за шматок капустяного городу, а в перервах десятки демагогів-ляшків в хітонах влаштовували дріб’язкові перевороти на поталу охлосу.

Персія мала величезну, надзвичайно добре оснащену багатонаціональну та багаторасову армію. Грецька фаланга була лавою непрофесійних солдат-селян. Полководці царя були потомственними військовими, вскормленими зі списа. Греки ж обирали своїх полководців криком на ринковій площі.

Міста Персії вражали своєю розкішшю підданих незмінного царя царів. В Персеполь водили екскурсії для демонстрації величі влади. В пустелі царь наказував будувавати сади та озера. Греки натомість ютилися в задушливих хатинах не тільки без ГВП, але й без нужника.

Греки були свідомі цих розбіжностей, але особливо на них незважали. Їх більше хвилював наступний скупий урожай та чергові, десяті за рік, вибори відповідального за каналізацію. Хоча, багато греків плавали на біремах до тимчасово окупованої персами Малої Азії підзаробити.

Проте, за невідомих та незрозумілих європейцям азійських причин, перси люто ненавиділи греків. І їм конче треба було доєднати до вже і так неозорої імперії грецької “землі та води”.

І ось, одного дня, вся машина персидської імперії ополчилася та пішла війною на убогу Грецію. Фінікійські аналітики тоді прогнозували, що військова кампанія буде тривати рівно стільки, скільки потребуватиме часу персидський солдат щоб дійти до Афін пішкаря.

З початком військових дій половина полісів перебігла до персів. Греки з тимчасово окупованої Малої Азії служили на тій війні у персидському війську, та під командуванням таких же греків йшли фалангою на своїх братів. Вільні ж греки почали робити те, що вони вміють найкраще – панікувати, кричати на зборах, шукати винних, та вмовляти останніх благорозумних не ділити скіпетр (це така їх булава) та зліпити хоч якусь армію. Кажуть, Мікени тоді виставили вісімдесят чоловік.

Доля Греції, котра тоді була щитом Європи проти азійської орди (хоча сама про це ще не знала), була вирішена.

І ось, армія воїнів-селян з деморалізованих полісів наголову розбиває в багато разів переважаючі персидські сили та ламає хребет військовим планам Ксеркса. А через сто п’ятдесят років вождь з колись Богом забутої Македонії Александр зітре імперію персів з лиця землі. І створить Західний світ, яким ми його знаємо.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: